Ви знаходитися на архівному сайті Медіакорпорації "Є"
Тут зібрані матеріали з газет корпорації з грудня 2008 року по травень 2010.
Після 30 травня 2010 року сайт змінив дизайн і "переїхав" на домен ye.ua, а даний ресурс перестав оновлюватися.
Оскільки, оновлення сайту не відбувається, - пропонуємо відвідати сайт новин у Хмельницькому ye.ua
На новій версії сайту Медіакорпорації "Є" предствлені наступні розділи:
- Новини Хмельницького та Хмельницької області - найсвіжіша та найбільш актуальна інформація про події Хмельниччини
- Оголошення - об'яви хмельничан про нерухомість, роботу, авто-мото, бізнес, побут
- Блоги - блоги користувачів сайту та його журналістів
- SMS - цікаві події, скарги, зауваження хмельничан та жителів Хмельницької області
№21(1392) | 27 травня 2010 р.
Жива історія
Реінкарнація стародавніх героїв
Хмельницькі хлопці із клубу «Воїн» захоплюються «реконструкцією» у стилі швейцарських лицарів XV століття
Усе «кухарське обладнання» стилізоване під старовину.
«На «Битві націй» ми забезпечували усіх учасників харчуванням, – розповідає Костянтин Пархоменко, капітан клубу. – У нас своя стародавня кухня – дубові бочки, глиняний посуд, старовинні казани, обладнання для багаття. Спершу усе це було виключно для нашого фестивалю «Стародавній Меджибіж», який ми проводимо у серпні. Але людям сподобалося, і нас почали запрошувати й на інші фестивалі».
«Наша фірмова страва – узвар, – сміючись, розповідає Юрій Даценко, член клубу. – А також плови, куліші, супи. У таких польових умовах, які створюються на фестивалях, немає дуже вибагливих у їжі. Головне, щоб було смачно та поживно!».
Офіційно клуб «Воїн» зарєєстрований у 2010 році, хоча «угруповання за інтересами» було значно раніше. Нині у клубі близько 10 членів.
«Все почалося із захоплення фентезі, – згадує Костянтин. – Тоді це був рух «толкієністів», такі собі ігри. Ми дізналися, що подібні клуби є в Києві, за кордоном. От і вирішили зробити клуб у нас. І лише останні кілька років колишні ігри переросли у «історичну реконструкцію». Нині відтворюємо швейцарський кантон Урі. У XV столітті там була найсильніша армія. Багато клубів по всьому світі займаються реконструкцією саме цього кантону».
Усі обладунки, костюми та зброю хлопці роблять самі. Розміри та старовинні технології «запозичують» в інтернеті та музейних експонатів. Андрій Валевський, член клубу, хоч за професією бухгалтер, та у клубі посідає шановану посаду коваля. Кувати навчився сам. Друзі жартують, що початком стала перше перероблена каска. Нині шоломи, мечі та лати – лицарські речі його автор-ства. Хмельницькі «воїни» кажуть, що за попитом з’явилися й справжні майстри старовинних ремесл. З їхньою допомогою за місяць можна повністю екіпірувати сучасного лицаря. Та як каже зі знанням справи Андрій, самотужки створювати костюм доведеться з півроку.
За кордоном «лицарство» – недешеве захоплення. Хоча й в Україні – недешеве. Проте є тенденція, що у нас «реконструкціями» займаються здебільшого молоді люди, а в інших країнах – це вже дорослі, заможні громадяни. Хлопці з хмельницького клубу кажуть, що зацікавлення у поповненні своїх рядів саме людьми, у яких достатньо коштів для створення якісних обладунків та для поїздок. Для цього прагнуть досягти відповідного рівня. Хоча лати та меч – не головний критерій, за яким приймають у клуб.
«Випробування для вступу у клуб – поїздити з нами на фестивалі, – пояснює Костянтин. – У польових естремальних умовах відразу видно, що ти за людина».
Юлія СТАХАЛЬСЬКА.